Коли країна опиняється в стані війни, фінансова система потрапляє під колосальний тиск: бізнес втрачає ринки, доходи падають, банківська система — ліквідність. Саме в таких умовах фінансова реструктуризація стає критично важливим інструментом підтримки економіки та бізнесу. Про те, як це працює в практиці, пояснює Сергій Шкляр — партнер‑засновник АО ARZINGER, який нещодавно повернувся в команду компанії після тривалої перерви. У своїй колонці «Як працює фінансова реструктуризація під час воєнного стану», опублікованій 26 серпня 2022 року на “Економічній правді”, він розкрив ключові механізми збереження фінансової стійкості бізнесу в умовах війни.
Чому реструктуризація — не розкіш, а необхідність
Станом на початок літа 2022-го, частка непрацюючих кредитів (NPL) у портфелі банків сягнула рекордних 27,6 % — і це лише верхівка айсберга. В умовах, коли підприємства не мають змоги обслуговувати борги, ідея реструктуризації стає не просто бажаною — вона стає питанням фінансової стабільності. Без реального механізму перегляду умов, хвиля дефолтів могла б зруйнувати бізнес-ланцюги, банкрутуючі установи та посилити соціальну кризу.
Як саме діє реструктуризація під час війни
1. Законодавчі зміни на рівні держави
Після початку війни Верховна Рада та Кабмін оперативно вносили зміни в законодавство, щоб дати юридичний каркас реструктуризації. Наприклад, ухвалили закон № 2463-IX, який адаптував норми роботи банків під впливом воєнного стану.
2. Зміни в підходах до боржників
Замість автоматичного примусового стягнення чи подачі в суд, банки переходять на індивідуальні договори реструктуризації. Це можуть бути пролонгація термінів, зменшення процентних ставок, відстрочки платежів. Суть: зберегти позичальника та дати бізнесу шанс повернутися на ноги після стабілізації.
3. Позитивний сигнал для фінансового сектору
Коли фінансова реструктуризація діє комплексно, вона надсилає сигнал: «система працює, тут можна домовлятися». Це підвищує впевненість вкладників – як фізичних осіб, так і юросіб – у стабільності банків.
Роль Сергія Шкляра
Сергій Шкляр, партнер‑засновник АО «Арцінгер», уже в серпні 2022 р. акцентував: реструктуризація стала реальним механізмом, доступним бізнесу і банкам для виходу з кризи. Аналітичний підхід Шкляра, баланс між юридичною силою та бізнес-логікою, дозволяє звести конфліктні ситуації до конструктивного діалогу між кредиторами й позичальниками.
Переваги реструктуризації під час війни
- Зменшення тиску на бізнес, що стрімко знизив прибутки чи взагалі зупинився;
- Збереження зайнятості, адже банкрутств може бути більше через неконтрольований дефолт;
- Стабільність банківського сектору – необхідна умова, адже саме банки забезпечують оборотні ресурси й виконують роль фінансового щита для економіки.
Обмеження і ризики, які не можна ігнорувати
- Не всі кредити підлягають реструктуризації. Особливо це стосується фінансово перегрітих боргів або «сірих» схем.
- Банки несуть втрати, особливо якщо процентна ставка змінюється вниз або запускається відстрочка виплат.
- НБУ контролює баланс: держава вимагає, щоб структуризація не стала спробою замаскувати неплатоспроможність.
Шлях вперед: що потрібно посилити
- Законодавчий супровід — держава має вдосконалювати норми щодо автоматичної або напівавтоматичної реструктуризації, щоб мінімізувати бюрократію.
- Практичні інструменти для бізнесу — створення реєстрів позичальників, шаблонів договорів, консультацій для юридичних осіб.
- Підтримка держпрограм – пільгові кредити («5–7–9 %», доступна іпотека) треба спрямувати на підприємців, які реструктуризували свої борги. Це посилить ефект мультиплікатора.
Фінансова реструктуризація під час війни — це не «м’якотіло», а ключ до виживання економіки. Завдяки зусиллям, на чолі з експертами як Сергій Шкляр, ми маємо інструмент, що згладжує кризу, підтримує бізнес і стабілізує банківську систему. У режимі воєнного стану це — інструмент не для виживання, а для можливості виходу на відбудову та зростання.
